- вивільняти
- —————————————————————————————вивільня́тидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
вивільняти
Смотреть что такое "вивільняти" в других словарях:
вивільняти — див. вивільнювати … Український тлумачний словник
вивільняння — я, с. Дія за знач. вивільняти … Український тлумачний словник
звільняти — I = звільнити 1) (кого н. з під арешту, із в язниці, від якоїсь залежности тощо), випускати, випустити, відпускати, відпустити; позбавляти, позбавити (від чогось небажаного); вивільнювати, вивільняти, вивільнити, емансипувати (від якоїсь… … Словник синонімів української мови
звільняти — I я/ю, я/єш, зві/льнювати, юю, юєш, недок., звільни/ти, звільню/, зві/льниш, док., перех. 1) Випускати кого небудь з під арешту, з в язниці і т. ін.; давати волю. 2) Силою визволяти кого небудь з під арешту, з в язниці і т. ін.; здобувати в бою… … Український тлумачний словник
випручувати — ую, уєш і випруча/ти, а/ю, а/єш, недок., ви/пручати, аю, аєш, док. перех. Повертаючи з боку на бік, смикаючи, вивільняти з чого небудь (перев. про руки, ноги). || розм. Витягати, висмикувати що небудь … Український тлумачний словник
відкопувати — ую, уєш, недок., відкопа/ти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) Копаючи, витягати щось закопане, засипане або вивільняти когось з під землі, снігу і т. ін. 2) перев. док., перен., розм. Знайти, відшукати що небудь забуте, маловідоме тощо … Український тлумачний словник
лізогенія — ї, ж. Здатність мікроорганізмів утворювати і вивільняти в навколишнє середовище бактеріофаги … Український тлумачний словник
відстібати — відстібувати, відстібнути (розкриваючи застібки, знімати / вивільняти пристебнутий предмет), відстібувати, відстебнути, відпинати, відіпнути, відіп яти, відп ясти … Словник синонімів української мови
